Еволюція технології термометрів: від простих до сучасних приладів
Вимірювання температури є важливим і поширеним аспектом у нашому повсякденному житті. З плином часу технологія термометрії зазнала значного розвитку, від простих і не надто точних інструментів до сучасних високоточних приладів, що знаходять широке застосування для різних сфер діяльності.
Еволюція технології термометрів:
Прості термометри: В історії градусників початкові приклади цього приладу сягають ще давніх часів. У XVII столітті Галілео Галілей створив один із перших простих термометрів, які використовують зміну густини рідини (зазвичай спирту або ртуті) під час зміни температури. Однак ці пристрої були позбавлені шкали й мали досить низьку точність.
Термометри зі шкалою: До 1714 року Даніель Габріель Фаренгейт представив перший прилад зі шкалою, що вимірює температуру в градусах Фаренгейта. Цей інструмент став широко застосовуватися в наукових і промислових цілях.
Сучасні термометри: З розвитком сучасних технологій градусники зазнали радикальних змін. Сучасні пристрої використовують різні методи вимірювання температури, включно з електронними, інфрачервоними, кварцовими. Вони забезпечують високу точність і можуть демонструвати швидкі результати.
Змішані термометри: Важливою інновацією в сучасних приладах є поява комбінованих пристроїв. Наприклад, термометр-гігрометр, який вимірює не тільки температуру, а й вологість повітря. Це дає змогу точніше оцінити кліматичні умови приміщення або на вулиці.
Класифікація приладів вимірювання температури:
За принципом вимірювання:
Ртутні: Визначення температурних показників на основі зміни рівня ртуті в тісній скляній посудині. Найчастіше використовуються для наукової, медичної сфери.
Електронні: Вимірювання температурних параметрів за допомогою змін електричного опору, напруги або інших електричних параметрів. Ці прилади мають високу точність і швидкість вимірювань.
Інфрачервоні: Визначення температури об'єкта за допомогою виявлення інфрачервоного випромінювання, що випускається цим об'єктом. Вони зручні, дають змогу проводити вимірювання без прямого контакту з об'єктом.
За сферою застосування:
Медичні: Використовуються для вимірювання температури людського тіла, можуть бути ртутними, електронними або інфрачервоними.
Метеорологічні: Застосовуються для оцінки температурних показників навколишнього середовища і можуть бути ртутними або електронними.
Промислові: Використовуються в промисловості для контролю температурних режимів у виробничих процесах. Вони можуть бути електронними, інфрачервоними або використовувати інші методи вимірювання.
За типом датчика:
Терморезисторні: Визначення температурних характеристик на основі змін опору матеріалу при зміні температури.
Термопарні: Вимірювання температур за принципом термоелектричного ефекту при з'єднанні двох різних матеріалів.
Термісторні: Визначення температурних параметрів на основі зміни електричного опору напівпровідника при зміні температури. .
Сучасність налічує прилади, які поєднують у собі можливість вимірювання кількох параметрів одночасно - змішані:
Термометр-гігрометр: Цей тип вимірює температуру, а також вологість повітря. Він широко використовується в домашніх умовах, у тепличному господарстві, а також у наукових, промислових додатках.
Термометр-барометр: Вимірює температуру в поєднанні з атмосферним тиском. Корисний для прогнозування погоди та аналізу кліматичних умов.
Термометр-анемометр: Вимірює температуру, а також швидкість вітру. Часто використовується в метеорологічних станціях і на метеорологічних щоглах.
Термометр-температурний контролер: Дозволяє вимірювати температуру, автоматично регулювати її відповідно до заданих параметрів. Застосовується в промислових процесах і обладнанні.
Термометр-пірометр: Вимірює температуру джерел тепла і високих температур, таких як печі, промислові процеси. Часто використовується в металургії, обробці скла, а також інших галузях промисловості.
Точність вимірювання температури відіграє ключову роль у багатьох галузях, включно з медициною, промисловістю, наукою і кліматологією. Чого домагалися багато років під час еволюції градусників. Необхідність точності пов'язана з вимогами до надійності даних, прийнятих рішень і забезпечення безпеки. Термометри, як і будь-які інші вимірювальні прилади, вимагають калібрування для забезпечення правильної роботи й точності вимірювань.
Калібрування термометрів - це процес перевірки та корекції точності вимірювань температури, здійснюваний шляхом зіставлення показань термометра з відомими стандартними значеннями температури. Мета калібрування полягає в тому, щоб встановити відповідність між вимірюваннями, зробленими термометром, і реальними значеннями температури в навколишньому середовищі.
Методи калібрування :
Калібрування в крижаній воді:
Термометр занурюється в крижану воду, в якій температура за нормального тиску має бути точно 0°C.
Порівнюється показання термометра з очікуваним значенням 0°C. Будь-які відхилення вказують на необхідність корекції.
Калібрування в киплячій воді:
Термометр занурюється у воду, яка кипить за нормального атмосферного тиску (100°C на рівні моря).
Порівнюється показання термометра з очікуваним значенням 100°C. Відмінності можуть вказувати на необхідність корекції
Порівняння з калібрувальними блоками:
Термометр поміщається в спеціально виготовлений калібрувальний блок з відомими температурними характеристиками.
Показання термометра порівнюються зі значеннями, наданими калібрувальним блоком.
Порівняння з іншими термометрами:
Термометр з невідомою точністю порівнюється з термометрами, які були попередньо відкалібровані.
Цей метод може використовуватися для перевірки точності та корекції відхилень.
Калібрування з використанням термоблоків або лазень:
Термометр поміщають у спеціально створений термоблок або баню з відомою температурою.
Показання термометра порівнюють з очікуваними значеннями температури в термоблоці або лазні.
Термометри сьогодні є невіддільною частиною нашого повсякденного життя і різних галузей, включно з медициною, промисловістю, метеорологією та іншими секторами. З розвитком технологій вони стають точнішими, швидше реагують та є зручними у використанні. Додавання різних сенсорів дає змогу розширити їхній функціонал, надаючи змогу вимірювати такі додаткові параметри, як вологість, атмосферний тиск чи швидкість вітру. Це робить градусники більш універсальними та багатофункціональними інструментами.